У Великій залі галереї представили зібрання фантазійних фоторобіт відомого в усьому світі митця Рауля Вілальби (Аргентина), що продовжує започатковану О.Купчинським серію "Відомі фотохудожники світу", а у Малій залі — виставку мінімалістичних пейзажів, яка демонструє частку творчого доробку Юрія Бірда (Дніпропетровськ).

Спочатку — про експозицію дніпропетровського фотомайстра. Народившись у 1972 році в місті Скадовську та провівши своє дитинство на березі моря, Юрій Бірд не міг не відтворити пейзажі морського узбережжя, які побачив і полюбив ще у дитинстві. Глядачам представлено 24 роботи під загальною назвою "Крик тиші". Перевагою цієї добірки є й те, що всі світлини чорно-білі, а отже більш загострено подають думку, привертають увагу до деталі.

Автор намагається показати прекрасний світ спокою, чарівності природи. "Родзинка" творчого методу Юрія полягає в тому, що він фотографує із застосуванням щільних фотофільтрів, а також довгої затримки, що призводить до штучного "туманного" ефекту, що надає своєрідної динаміки хвилям, хмарам, зоряному небу.

За словами автора, фотомистецтво не є його хобі, оскільки це мистецтво було посунуто на другий план художньою школою, пізніше інститутом. Сьогодні основним видом занять Юрія є дизайн і написання web-сторінок, а мистецтво фото залишається на "аматорському" рівні. І все ж, це дуже високе “аматорство”!

Оригінальність представлених світлин — іще й у тому, що автор до мінімуму обмежив у їх обробці використання комп’ютерних графічних програм. Юрій Бірд представляє все так, як було ним зафіксовано, й намагається передати неповторність краєвидів. Його світлини, насамперед, асоціюються з лаконічністю, простотою, розумінням побаченого.



Зовсім іншою є художня концепція автора "Фантасмагорії пристрастей" Рауля Вілальби. На виставці в галереї Олександра Купчинського представлено 29 його робіт із серії "Потойбічний світ", люб’язно наданих львівським фотохудожником і колекціонером Юрієм Титовцем, а також 12 світлин серії "Танго Буенос-Айреса", які Олександрові Купчинському подарував сам автор.

Фотохудожник звертається до потаємних почуттів глядача, приділяючи багато уваги саме художній пост-обробці знімків, застосовуючи інструменти комп’ютерної графіки. Створюючи свої алегоричні фотокартини, Рауль Вілальба користується різноманітними інструментами комп’ютерної графіки, аналогічно тому, як художники користуються пензлями, мастихіном, фарбами або олівцями.

Серія світлин, присвячена танго, певним чином може бути ілюстрацією до вигаданих легенд та міфів, пов’язаних з історією виникнення аргентинського танго. У них відчувається пристрасть, що наповнює танець і музику, яка його супроводжує. Пристрасть у позах, жестах і обличчях персонажів світлин – це той вир стосунків між партнерами, в якому зливаються кохання, смуток і відчай.

Інша серія – "Потойбічний світ" – викликає безліч думок і емоцій. У роботах переважають штучно створені темні, "матові" відтінки основного фону і світлі, прозорі – центральних персонажів світлини. Виникає ілюзія вічної теми боротьби сил добра та зла, уособленням яких виступають ельфи, ангели, лісовики, духи та інші казкові герої. І це звернення до фантазійних алюзій спонукає вкотре задуматися над швидкоплинністю буття, згадати про вразливість природи і людської душі, і про неминучу відповідальність людини за свої дії.