СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І ПАРТНЕРСЬКІ МЕРЕЖІ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

Іщук О. та Виткалов С.В. (2025) СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І ПАРТНЕРСЬКІ МЕРЕЖІ РЕГІОНАЛЬНОГО ТУРИЗМУ. Вісник Львівської Національної академії мистецтв, 2025: Вип. 55. с. 144-150. ISSN 2524-0943(Print) 2663-886X(Online)

Текст Соціокультурний менеджмент.pdf Завантажити (168kB)

Анотація

Здійснено цілісну реконцептуалізацію соціокультурного менеджменту в регіональному туризмі як управлінської практики, що поєднує культурну політику, економіку гостинності та участь місцевих спільнот. За результатами аналізу доведено, що результативність туристично-культурного розвитку залежить від ресурсної бази території та організації взаємодії між владою, закладами культури, бізнесом індустрії гостинності та громадянським суспільством. Спираючись на позиції вітчизняних науковців, автори пропонують типологію управлінських архітектур, що охоплює централізовану, ринково орієнтовану, ДПП та мережево-кластерну моделі. Досвід реґіональних культурних інституцій підтверджує, що впровадження сучасних інструментів (культурний маркетинг, інтерактивна інтерпретація спадщини, партисипативне планування, цифрові вирішення) підвищує внутрішню участь громади та зовнішню туристичну привабливість. У роботі запропоновано концепцію «подвійного фокусу» соціокультурного менеджменту. Погоджуючись із підходами, що наголошують на культурній чутливості, пропонуються критерії балансування інтересів. У методичній площині сформульовано систему індикаторів моніторингу партнерських мереж (узгодженість рішень, стабільність фінансування, глибина залучення громади, якість міжсекторної координації). Доведено, що найстійкіші конфігурації постають у форматі мережево-кластерної взаємодії або ДПП із потужними дестинаційними організаціями (DMO).
The article presents a holistic reconceptualization of sociocultural management in regional tourism as a management practice that combines cultural policy, hospitality economics, and the participation of local communities. The results of the analysis prove that the effectiveness of tourism and cultural development depends on the resource base of the territory and the organization of interaction between authorities, cultural institutions, hospitality industry businesses, and civil society. Based on the positions of domestic scientists, the author proposes a typology of management architectures that includes centralized, market-oriented, PPP, and network-cluster models. The experience of regional cultural institutions confirms that the implementation of modern tools (cultural marketing, interactive heritage interpretation, participatory planning, digital solutions) increases internal community participation and external tourist attractiveness. The paper proposes the concept of a «dual focus» of socio-cultural management. Agreeing with approaches that emphasize cultural sensitivity, the author proposes criteria for balancing interests. In the methodological plane, a system of indicators for monitoring partnership networks is formulated (coherence of decisions, stability of financing, depth of community involvement, quality of intersectoral coordination). As a result, it is proven that the most stable configurations appear in the format of network-cluster interaction or PPP with powerful destination organizations (DMO).

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу