PROBLEM W BADANIACH PEDAGOGICZNYCH – ANALIZA METODOLOGICZNA

Rudenko W. та Rudenko N. (2023) PROBLEM W BADANIACH PEDAGOGICZNYCH – ANALIZA METODOLOGICZNA. Інноватика у вихованні, 2023: Вип. 17. с. 7-16.

Перегляд

Текст Руденко В., Руденко Н..pdf Завантажити (7MB) | Перегляд

Анотація

Badania naukowe zaczynają się i kończą na problemach. Obecność problemu odróżnia naukę od pseudonauki. Postęp poznania polega na formułowaniu, wyjaśnianiu i rozwiązywaniu nowych problemów. Główne wady formułowania problemów w badaniach pedagogicznych są: a) problem nie jest formułowany explicite; b) problem jest utożsamiany z zadaniem praktycznym; c) problem jest sprowadzany do sprzeczności poznawczych; d) problem jest rozumiany jako nierozwiązane zadanie naukowe; e) problem badawczy jest utożsamiany z celem. Źródłem problemu jest sytuacja problemowa, która odbija się w umyśle badacza. Problem to zarówno rodzaj pytania, na które odpowiedź nie jest zawarta w zgromadzonej wiedzy, jak i forma myślenia charakteryzująca niewystarczalność dostępnych środków do osiągnięcia celu wiedzy naukowej.Cechy metodologiczne: problem to forma odzwierciedlenia obiektywnie istniejącej sytuacji problemowej; punkt wyjścia cyklu poznawczego; początkowa forma organizacji wiedzy; nastawienie na uzyskanie nowej wiedzy; system twierdzeń i wymagań; hierarchicznie uporządkowany zbiór pytań.Etapy opracowania problemu naukowego w badaniach pedagogicznych: badania wstępne w celu uzyskania nowych faktów i potwierdzenia dotychczasowych; dyskusja nad procesami i zjawiskami, których nie można wyjaśnić w ramach istniejących teorii; przyjęcie założeń, na podstawie których można uzyskać rozwiązanie sytuacji problemowej; dokonanie preferowanego rozwiązania dla konkretnego badania; wstępny opis i interpretacja problemu; określenie relacji między danymi, na których opiera się problem, a założeniami teoretycznymi dotyczącymi jego rozwiązania; ostateczne sformułowanie i ujęcie problemu.
Наукове дослідження починається і закінчується проблемами. Наявність проблеми відмежовує науку від псевдонауки. Прогрес пізнання полягає в постановці, поясненні та вирішенні нових проблем. Виокремлено головні недоліки формулювання проблем у педагогічних дослідженнях: а) проблема не сформульована; б) проблема ототожнюється з практичним завданням; в) формулювання проблеми зводиться до пізнавальних протиріч; г) під проблемою розуміють невирішене наукою завдання; д) проблема дослідження ототожнюється з метою. Джерелом проблеми виступає проблемна ситуація, яка відображається у свідомості дослідника. Проблема – це і різновид питання, відповідь на яке не міститься в накопиченому знанні, і форма мислення, що характеризує недостатність наявних засобів досягнення мети наукового пізнання. Методологічні ознаки: проблема є формою відображення об'єктивно існуючої проблемної ситуації; відправний пункт пізнавального циклу; вихідна форма організації знання; націленість на отримання нового знання; система висловлювань та вимог; ієрархічно упорядкована сукупність питань. Етапи розробки наукової проблеми в педагогічних дослідженнях: попереднє дослідження для отриманих нових фактів і підтвердження існуючих; обговорення процесів і явищ, які не можуть бути пояснені в рамках існуючих теорій; висування припущень, на підставі яких можна досягти вирішення проблемної ситуації; прийняття переважного варіанту рішення для конкретного дослідження; попередній опис і інтерпретація проблеми; визначення зв'язку між даними, на яких ґрунтується проблема, і теоретичними припущеннями для її вирішення; остаточна постановка і формулювання.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу