THE EMPIRICAL RESEARCH OF THE DETERMINATION OF SOCIAL INTELLIGENCE OF THE TEACHERS BY THE WAY OF UNDERSTANDING BY THEM A FOLKLORE

Івашкевич Е.З. and Яцюрик А.О. (2019) THE EMPIRICAL RESEARCH OF THE DETERMINATION OF SOCIAL INTELLIGENCE OF THE TEACHERS BY THE WAY OF UNDERSTANDING BY THEM A FOLKLORE. Актуальні проблеми філології та методики викладання гуманітарних дисциплін, 2019. pp. 172-177.

[img]
Preview
Text
Івашкевич Е.З., Яцюрик А.О..pdf

Download (797kB) | Preview

Abstract

В статті соціальний інтелект педагогів дошкільних навчальних закладів проаналізовано в контексті розуміння особистістю значення прислів’їв та приказок, які вміщують так званий «соціальний» сенс. Автор статті вважає, що критеріями продуктивного функціонування соціального інтелекту педагога є успішне розв’язання людиною соціальних нестандартних (в тому числі – оригінальних) задач та завдань, а також успішність фахівця в реалізації педагогічної діяльності. Зазначено, що перше передбачає обов’язкове функціонування механізму прийняття рішення. Обґрунтовано, що останній, як і інші функціональні механізми соціального інтелекту (механізм децентрації, механізм інтелектуальної ініціації, рефлексивні механізми тощо), зумовлюються когніціями особистості, наприклад, увагою, уявою, сприйманням, пам’яттю, мисленням та ін. Визначено, що в сфері мнемічного досвіду (мнемічний аспект соціального інтелекту) усвідомлені переживання супроводжуються почуттям суб’єктивної очевидності того, що відбувається. Саме за умов експліцитної наявності таких переживань суб’єкт здатний сам собі дати звіт про власний пережитий досвід.
Механізм прийняття соціально виваженого рішення було проаналізовано з урахуванням складності, нестандартності соціальної ситуації. Зазначено, що даний механізм дозволяє педагогу відійти від інтелектуальних утворень людини як представника певного національно-культурного простору, та, уникаючи прототипів та етнічних стереотипів, обрати найбільш доцільний даній соціальній ситуації механізм актуалізації відображення суб’єктивного простору, когнітивний стиль виконання професійної діяльності, та, вибудовуючи логіку розвитку ситуацій міжособистісної взаємодії, ураховуючи моральні та етнічні норми, цінності тощо, прийняти соціально виважене рішення. Останнє сприятиме не лише тому, що педагог буде адекватно та емпатійно здійснювати взаємодію з іншими суб’єктами (колегами та підопічними особами), а й, в тому числі, досягненню педагогом успіху в професійній діяльності. У функціональному аспекті йдеться про ампліфікацію соціального інтелекту.
Отримані емпіричні результати проведеного дослідження дозволили виділити наступні тенденції: 1) немає статистично значущої різниці в результатах педагогів різних груп (в тому числі – і керівників дошкільних навчальних закладів) за успішністю інтерпретації соціального смислу на прислів’їв та приказок; 2) у педагогів дошкільних навчальних закладів переважають результати за такими рівнями розуміння сенсу прислів’їв (приказок), як «рівень конкретного розуміння» та «рівень глобального розуміння».

Item Type: Article
Additional Information: Івашкевич Е.З. THE EMPIRICAL RESEARCH OF THE DETERMINATION OF SOCIAL INTELLIGENCE OF THE TEACHERS BY THE WAY OF UNDERSTANDING BY THEM A FOLKLORE / Е.З.Івашкевич, А.О.Яцюрик // Актуальні проблеми філології та методики викладання гуманітарних дисциплін : зб. наук. пр. : наук. записки РДГУ. - Рівне : РДГУ, 2019. - С. 172-177.
Uncontrolled Keywords: соціальний інтелект, індивідуальне пізнання, увага, уява, сприйняття, пам’ять, мислення
Subjects: 1 Філософія. Психологія > 159.9 Психологія
Divisions: Інститут психології та педагогіки > Психолого-природничий факультет > Кафедра загальної психології та психодіагностики
Depositing User: Редактор
Date Deposited: 27 Apr 2020 14:39
Last Modified: 27 Apr 2020 14:39
URI: http://repository.rshu.edu.ua/id/eprint/125

Actions (login required)

View Item View Item