ІДЕЇ ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ В ЗАРУБІЖНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ: АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ ВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

Петренко О.Б. (2022) ІДЕЇ ДИТИНОЦЕНТРИЗМУ В ЗАРУБІЖНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ТЕОРІЇ: АКТУАЛІЗАЦІЯ ПРОБЛЕМИ ВІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. W trosce o rozwój i bezpieczeństwo dziecka we współczesnym świecie. Aspekty społeczno-prawne, 2022. с. 131-153.

Текст Петренко О..pdf Завантажити (6MB)

Анотація

Авторкою здійснено аналіз категорії «дитиноцентризм», який найчастіше тлумачать як особистісно орієнтовану модель взаємодії дитини та дорослого, що проявляється у формі рівноправного партнерства засобами спільної активності та діалогу, на основі емпатійності, визнання унікальності природи дитинства, з метою забезпечення умов самореалізації та самоактуалізації дитячої особистості. На основі здійсненого аналізу відповідних наукових праць виокремлено три напрями розвитку ідей дитиноцентризму у зарубіжній педагогіці; напрями зарубіжної педагогіки (теорії вільного виховання, експериментальна педагогіка, прагматизм, функціональна педагогіка, трудова школа); виокремлено ідеї дитиноцентризму, що розвивалися в межах цих напрямів упродовж другої половини ХІХ – ХХ ст. Доведено, що головна ідея дитиноцентризму – це навчання та виховання, максимально наближені до здібностей і особливостей кожної дитини. Схарактеризовано ідеї дитиноцентризму в педагогічній спадщині представників руху за вільне виховання: Е. Кей, Р. Штайнер, М. Монтессорі.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу