ДО ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ = TO THE PROBLEM OF CREATING AN EDUCATIONAL AND UPBRINGING ENVIRONMENT OF A HIGHER EDUCATION INSTITUTION FROM THE POINT OF VIEW OF A PERSONALITY-ORIENTED APPROACH

Сойчук Р.Л. and Лісова С.В. (2023) ДО ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ОСВІТНЬО-ВИХОВНОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ПОЗИЦІЇ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ = TO THE PROBLEM OF CREATING AN EDUCATIONAL AND UPBRINGING ENVIRONMENT OF A HIGHER EDUCATION INSTITUTION FROM THE POINT OF VIEW OF A PERSONALITY-ORIENTED APPROACH. Інноваційна педагогіка, 2023 (Т.2): Вип. 61. pp. 193-197. ISSN 2663-6085, 2663-6093

Preview

Text Сойчук Р.Л., Лісова С.В._стаття ІП.pdf Download (162kB) | Preview

Abstract

У статті розглянуто сутність особистісно орієнтованого підходу до створення в закладі вищої освіти демократичного освітньо-виховного середовища, осмислено його функціональне значення для формування особистості студента та становлення майбутнього вчителя, відкриття його вищого «Я». Наголошено на сьогоденній потребі використання особистісно орієнтованого підходу під час організації освітньо-виховного процесу в закладі вищої освіти, що базується на схарактеризованих засадничих принципах (національної спрямованості, демократизації, гуманізації, суб’єкт-суб’єктної взаємодії, природовідповідності, культуровідповідності, акмеологічності, розвивальної допомоги, колективної активності). З’ясовано, що організація в закладі вищої освіти освітньо-виховного процесу в річищі особистісно орієнтованого підходу передбачає орієнтацію на особистість студента, його цілі, мотиви, уподобання, що забезпечує застосування відповідних методів та засобів навчання і виховання та є ефективною організованою системою, яка набуває реалізації в ході аудиторних і позааудиторних занять і дає змогу студентові відчути себе особистістю й орієнтуватися на власний індивідуальний розвиток. Констатовано, що створення демократичного освітньо-виховного середовища вимагає визначених організаційно-змістових орієнтирів із такими основними компонентами: демократизація, гуманізація та індивідуалізація соціобуття вихованців, культивування їхніх творчих можливостей, формування особистісно конструктивних взаємин, оптимізація виховних можливостей процесу навчання, взаємодія закладу освіти – навколишнього середовища та закладу освіти – сім’ї, міжкультурна взаємодія в розвитку вихованців, продуктивна життєдіяльність вихованців, особистість педагога. Зазначено, що дотримання зазначених організаційно-змістових орієнтирів сприяє перетворенню середовища закладу освіти на середовище колективу, яке функціонує в ньому та передбачає такі основні шляхи: сприймання вихованцями цілісності й взаємозв’язку образу середовища в усій його багатоманітності (відомих людей, волонтерів, проблеми громади та перспективи розвитку тощо); формування у вихованців емоційного відчуття, переживання різних подій, що відбуваються в середовищі; активне освоєння середовища, його охорона та вдосконалення; проєктування свого майбутнього середовища, розроблення його моделей та їхня реалізація.

Actions (login required)

View Item