СИНКРЕТИЗМ У ТВОРЧОСТІ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТА ЕСТРАДНИХ КОЛЕКТИВІВ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Филипчук М.С. (2024) СИНКРЕТИЗМ У ТВОРЧОСТІ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТА ЕСТРАДНИХ КОЛЕКТИВІВ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ. Мистецька освіта та розвиток творчої особистості, 2024: Вип.3. с. 43-48.

Перегляд

Текст Филипчук М..pdf Завантажити (2MB) | Перегляд

Анотація

У запропонованій статті розкрито поняття «естрадне» і «народно-інструментальне» виконавство. Основний шлях розвитку інструментальної музики другої половини ХХ століття проходив через міжкультурні взаємодії, та появу нових жанрово-стильових вимірів, серед яких важливе місце посідає синкретизм у творчості народно-інструментальних та естрадних колективів. Як відомо народноінструментальне виконавство визначається особливою якістю, це поєднання різноманітних народних музичних інструментів, що характеризуються багатотембровою палітрою і унікальними засобами музичної виразності. В роботі окреслено творчу діяльність народно-інструментальних та естрадних колективів в контексті взаємовпливу цих двох музичних культур та зроблено ретроспективний аналіз наукових джерел, які грунтовно досліджують проблеми народної й естрадно-джазової музики. З’ясовано, що у виконавській практиці ансамблевих і оркестрових колективів викристалізовувались власні манери гри та особливі підходи до виконання музичних творів, в основі, яких були складні ритмічні та мелодійні структури, а також специфічні гармонії, що робили ці жанри відмінним від інших. В статті розкрито палітру народних інструментів, які широко запроваджено в практиці естрадних вокально-інструментальних ансамблів «Смерічка», «Кобза», «Водограй», «Світязь», «Березень», «Беркут» та інші. У цих музичних колективах широко застосовувались старовинні музичні інструменти: бандура, козобас, сопілка, дримба, скрипка, бубон, ліра і, звичайно ж, кобза.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу