АВЕСТА ЯК СВЯЩЕННА КНИГА ЗОРОАСТРИЗМУ ТА КУЛЬТУРНИЙ ЗДОБУТОК ІРАНОМОВНИХ НАРОДІВ

Трофимчук Б.Р. та Михальчук Р.Ю. (2020) АВЕСТА ЯК СВЯЩЕННА КНИГА ЗОРОАСТРИЗМУ ТА КУЛЬТУРНИЙ ЗДОБУТОК ІРАНОМОВНИХ НАРОДІВ. Наука, освіта, суспільство очима молодих, 2020. с. 336-337.

Текст Трофимчук Б.Р., Михальчук Р.М..pdf Завантажити (4MB)

Анотація

Авеста, як джерело вірувань стародавніх іранців, досить складна для досліджень. Вона складається з гімнів, висловів, молитов, легенд. З VII ст. н. е., після арабського завоювання, перси і інші народи Ірану, що були навернені в іслам, вийшовши з Ірану, поселилися в Західній Індії, в районі Бомбею. На сьогодні цих людей називають парси, яких налічується близько 100 тич. чол. Завдяки, зокрема релігії, їм вдалося зберегти свою автентичність. Лише у XVIII ст. європейцям стало відомо, що у парсів збереглися давні священні книги іранців. У 1754 р. їх віднайшов Анкетіль Дюперрон, який в 1771 р., зусиллями якого в Оксфорді видано Авесту на французькій мові. В др. пол. XIX ст. з’явилися переклади Авести німецьких вчених Ф. Шпігеля і К. Гельднера. У 1892–1893 рр. Ж. Дармстетером опублікована Авеста, що теж була перекладена на французьку мову. Видання містило коментарі та пояснення традицій парсійських жерців.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу