УКРАЇНСЬКИЙ АВТЕНТИЧНИЙ ТАНЕЦЬ У СУЧАСНОМУ СЦЕНІЧНОМУ ПРОСТОРІ

Самохвалова А.В. (2025) УКРАЇНСЬКИЙ АВТЕНТИЧНИЙ ТАНЕЦЬ У СУЧАСНОМУ СЦЕНІЧНОМУ ПРОСТОРІ. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку, 2025 (Вип.52). с. 106-110. ISSN 2411-1546

Текст Самохвалова А..pdf Завантажити (5MB)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню репрезентації українського автентичного танцю в сценічному просторі ХХІ
ст. Розглянуто підходи балетмейстерів до опрацювання першоджерела української танцювальної культури у
хореографічних та театральних постановках. Констатовано, що звернення до українського автентичного танцю в
сучасному сценічному просторі зумовлено прагненням посилити національну ідентичність та патріотизм. Уточнено,
що поширеною практикою серед сучасних балетмейстерів-постановників є перенесення побутового або обрядового
українського танцю на професійну сцену зі збереженням естетики традиційної танцювальної культури, культурного
коду та дотриманням вимог сценічного мистецтва. З’ясовано, що основними способами репрезентації українського
автентичного танцю в сценічному просторі на сучасному етапі є реконструкція, стилізація, синтез та акцентування на
локальній специфіці танцювальної лексики. Дослідження виявило, що представлені в сучасному сценічному
просторі постановки репрезентують кілька основних підходів до роботи з українським автентичним танцем, що
сформувалися в процесі розвитку народно-сценічної хореографії і варіюються від відтворення експедиційних записів
танцювальної лексики з максимальною точністю, синтезу автентичних танцювальних елементів з лексикою
класичного бального танцю, танцю модерн, контемпорарі та ін., до акцентування постановником на певному
пластичному моменті, образі або ідеї автентичного танцю. На основі компаративного аналізу виявлено, що у
постановках народно-сценічної хореографії найпоширенішим підходом до інтерпретації українського автентичного
танцю є стилізація; хореографія для супроводу музичних виступів (концертні номери, музичні відеоролики та ін.)
передбачає використання запозичення, імітації, наслідування та фасонування; у театральних постановках здійснено
вдалі спроби органічного інтегрування автентичного танцю в сценічну дію як частину певного ритуалу, посилення
атмосфери вистави або для виявлення глибинного підтексту чи розкриття психології героїв.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу