ГЕОЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ МЕЛІОРАЦІЇ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЗМІН ВОДНОГО БАЛАНСУ ТА ҐРУНТОВИХ ПАРАМЕТРІВ

Сташук М.О. (2026) ГЕОЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ МЕЛІОРАЦІЇ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЗМІН ВОДНОГО БАЛАНСУ ТА ҐРУНТОВИХ ПАРАМЕТРІВ. Природнича освіта та наука, 2026: Вип. 2. с. 212-221. ISSN 2786-9113 (Online) ISSN 2786-9105 (Print)

Текст Stashuk M. O..pdf Завантажити (4MB)

Анотація

У статті проаналізовано динаміку впливу осушувальної меліорації на водний баланс і якісні характеристики ґрунтів Рівненської області з використанням геоінформаційних і дистанційних методів моніторингу. На основі системного аналізу гідрологічних показників – рівня ґрунтових вод та структури стоку, геоінформаційних методів, зокрема супутникових індексів NDVI, NDWI, SWIR і GIS-моделювання, а також агрохімічних даних щодо вмісту гумусу, pH, нітратів та рухомих форм фосфатів, визначено закономірності трансформації меліоративних ландшафтів Полісся. Встановлено, що за період 2000–2025 років площі з надмірним природним зволоженням скоротилися на 12–20%, рівень ґрунтових вод знизився на 0,8–1,5 м, що призвело до порушення стоку малих річок, деградації торфових горизонтів та підвищення ризику вторинного засолення. Агрохімічні дослідження засвідчили зменшення вмісту гумусу на 15–25%, підкислення ґрунтів (pH 4,5–5,5), перевищення нормативів нітратів у ґрунтових водах у 1,5–2 рази, що свідчить про активне вимивання поживних речовин та зниження буферної здатності агроекосистем. Проведено порівняльний аналіз вітчизняних та європейських підходів до моніторингу меліорованих територій. Показано, що в країнах ЄС домінують автоматизовані системи прогнозування, які поєднують дані наземних сенсорних мереж, супутникового зондування та алгоритмів машинного навчання, зокрема LSTM, random forest, ensemble stacking, тоді як в Україні переважають ручні методи з низьким рівнем інтеграції даних. Запропоновано модель інтегрованої системи моніторингу, що ґрунтується на синхронізації польових гідрологічних спостережень, регулярного агрохімічного аналізу, супутникових даних та математичного моделювання. Практичне значення роботи полягає у створенні передумов для адаптивного управління водними й земельними ресурсами, раннього виявлення деградаційних процесів та підвищення стійкості меліорованих ландшафтів до змін клімату.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу