ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛІКАЦІЇ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ В ПАРАДИГМІ МОДЕЛІ «ОДЯГ»

Михальчук Н.О. та Івашкевич Е.Е. (2023) ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛІКАЦІЇ ВТОРИННОЇ НОМІНАЦІЇ В ПАРАДИГМІ МОДЕЛІ «ОДЯГ». Актуальні питання гуманітарних наук, 2023 (Т. 5): Вип. 60. с. 53-60. ISSN 2308-4855, 2308-4863

Перегляд

Текст Михальчук Н., Івашкевич Ернест.pdf Завантажити (4MB) | Перегляд

Анотація

У статті показано, що вчені визначають мотивацію як процес, внутрішню форму, як засіб передачі ознак або властивостей денотата, і власне вмотивованість є результатом словоутворювального акта. Автори статті вважають мотивацію своєрідним довербальним психологізованим актом, мета якого – відобразити в семантиці слова домінувальні ознаки денотата. Показано, що внутрішня форма мовного знака є способом експлікації в семантиці слова позамовного змісту, мотивувальної ознаки, а вмотивованість слова є результатом номінативного акту, в якому відображено мотивувальну ознаку денотата.
Як правило, первинні процеси номінації – не досить розповсюджене явище в сучасних мовах. У переважній більшості випадків утворення нової лексичної одиниці імені відбувається на базі вже існуючої номінації в мові, тобто – в процесі вторинної номінації. Остання, в свою чергу, ґрунтується на встановленні асоціативних зв’язків між двома або більше об’єктами навколишньої дійсності. Цей висновок також підтверджує асоціативну природу мислення особистості.
Будь-який акт вторинної номінації заснований на встановленні асоціативної зв’язку за подібністю або за суміжності між властивостями і ознаками, характеристиками об’єктів навколишньої дійсності, відображеними в уже існуючому значенні імені. При цьому новими властивостями позначається певний об’єкт саме шляхом переосмислення цього первинного (або базового, домінувального) значення.
Асоціативні ознаки, які використовуються в процесі вторинної номінації, можуть відповідати компонентам переосмислення значення, а також таким смисловим ознаками, які не входять до складу дистинктивних ознак значення, а, при цьому, співвідносяться з фоновими знаннями носіїв мови щодо даної реалії або стосовно внутрішньої форми значення. Іншими словами, в різних мовах одні й ті ж самі реалії навколишнього світу можуть викликати у їх носіїв неоднакові, різні асоціації, зумовлені суттєвою різницею в соціально-історичних умовах існування соціумів та мовних спільнот.
Висвітлено, що вмотивованість внутрішньої форми слова залежить від її співвіднесення з лексичним значенням. В акті мотиваційної номінації людина встановлює зв’язок між вихідними судженнями щодо вже існуючих в мові нових суджень, в яких відображуються окремі елементи вихідного судження. І, оскільки до найменувань одягу, утворених вторинними (вмотивованими) номінаціями, як правило, відносяться лексичні одиниці, що увійшли до ужитку на більш пізніх етапах розвитку англійської та української мов, вони переважною більшістю є зрозумілими для сучасних носіїв мови. При цьому носії мови з легкістю можуть визначити принцип номінації певного об’єкта.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу