АВАРІЯ НА ЛЕНІНГРАДСЬКІЙ АЕС (1975) У КОНТЕКСТІ ПЕРЕДУМОВ ЧОРНОБИЛЯ

Юсов С. та Шеретюк В.М. та Карпухіна Т.О. (2024) АВАРІЯ НА ЛЕНІНГРАДСЬКІЙ АЕС (1975) У КОНТЕКСТІ ПЕРЕДУМОВ ЧОРНОБИЛЯ. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, 2024: Вип. 50. с. 136-148. ISSN 2411-2143

Текст С.Юсов, В.Шеритюк, Т.Карпухіна.pdf Завантажити (7MB)

Анотація

Мета дослідження є реконструкція й аналіз комплексу питань, що пов’язані з аварією на ЛАЕС у контексті з’ясування передумов чорнобильської катастрофи. В нашому дослідженні розглядаються питання, що пов’язані з аварією на 1-му енергоблоці Ленінградській АЕС (ЛАЕС) 1975 р. Це найбільша аварія в «дочорнобильський» період, провісник Чорнобиля. У вітчизняній історичній науковій літературі ця тема залишається поза увагою. В статті співавторів на основі опублікованих джерел, здебільшого мемуарного характеру, робиться спроба висвітлити низку аспектів, що стосуються аварії на ЛАЕС. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-типологічного, історико-порівняльного) методів з принципами історизму, системності, науковості та верифікації. Наукова новизна роботи полягає в тому, що розробка аспектів, які пов’язані з проблематикою історії атомної енергетики СРСР у вітчизняній історичний науці майже не досліджуються. У цьому зв’язку, зокрема, важливим є вивчення передісторії та передумов Чорнобильської катастрофи. Висновки. Встановлено, що проєкт реактора РВПК-1000 та інших технологічних систем енергоблока були значно далекі від досконалості. Показано, що процес покращення реакторної установки відбувався під час монтажу й експлуатації, в тому числі за допомогою різних експериментів. Наявні джерела до певної міри дають можливість реконструювати причини, передумови, характер та обставини цієї аварії. Насамперед з’ясовано, що аварія виявила серйозні недоліки реактора РВПК-1000. У статті виокремлено соціально-економічні та людські чинники аварії. Зокрема показано, що на радянських АЕС домінувала політика пріоритету плану з вироблення електроенергії над вимогами нормативних документів щодо безпечної роботи реактора. Подібне явище відбувалося й на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). На основі джерел вдалося з’ясувати ключову роль у створенні аварії певної особи, а саме старшого інженера управління реактором Михайла Карраска. В нашому дослідженні також приділена увага висвітленню роботи спеціальної комісії з розслідування аварії. В цій площині, зокрема, було важливим зрозуміти, чи інформація про характер аварії й рекомендації комісії стосовно вдосконалення роботи реактора РВПК-1000 дійшли до відома персоналу інших атомних станцій, передусім ЧАЕС.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу