ОБРАЗ «ШЛЯХЕТНОЇ ЛЮДИНИ» КОНФУЦІЯ ЯК ІДЕАЛ МОРАЛЬНОГО ЗРАЗКУ

Шамсутдинова-Лебедюк Т.Н. (2022) ОБРАЗ «ШЛЯХЕТНОЇ ЛЮДИНИ» КОНФУЦІЯ ЯК ІДЕАЛ МОРАЛЬНОГО ЗРАЗКУ. Наукові записки Національного університету «Острозька академія» (№23). с. 14-19. ISSN ISSN 2312-7112

Текст Obraz_schlyahetnoi_lydunun.pdf Завантажити (659kB)

Анотація

У статті досліджується антропологічний зміст філософських поглядів Конфуція. Зосереджуючи увагу на вихованні у людини поваги до інших людей, і до суспільства в цілому, він розумів людину як функцію в організації суспільства. Людина у баченні філософа є особистістю не «для себе», а для суспільства. На перший план у філософії Конфуція висувається повчальний зразок особистості – образ шляхетної людини (цзюнь-цзи). Цзюнь-цзи – це той ідеал до якого має прагнути будь-яка людина. Цей зразок особистості повинен зміцнювати власну волю, бути непохитним і наполегливим, самовдосконалюватися. Ідеал (цзюнь-цзи) наділяється Конфуцієм на-ступними моральними чеснотами: жень (людинолюбство), вень (основи культури як сенс людського буття і елементарна вихованість), лі (дотримання ритуалу), і (справедливість), чжи (знання, мудрість), сінь (довіра), цзин (повага), сяо (синівська шанобливість), а також наступними обов’язковими рисами: привітність, скромність, правдивість, щирість, безпристрасність, вміння стримувати свої бажання, відраза до наклепників і нерозсудливості тощо.
Шляхетна людина, на думку Конфуція, цінує людей за безкорисливе служіння правді, а не за послуги, які вони їй роблять. Власне, великий китайський філософ вперше висловлює думку про внутрішнє достоїнство людини, яка приносить в жертву своє життя задля морального удосконалення. При цьому, людське існування керується наступними соціальними регуляторами: допомагай іншим досягати того, чого б ти сам хотів досягти та чого не бажаєш собі, того не роби іншим. Тому тільки шляхетна людина може правильно оцінювати інших, тільки вона володіє межами любові і ненависті до людей, і тільки він здатний триматися мудрої середини.
Конфуцій вперше у філософській традиції створив концепцію морального удосконалення людини, виховання її в дусі поваги до предків, до держави та до інших людей. Цей процес повинен стати постійним заняттям упродовж усього життя. У його основі лежить принцип морального зразка, а не примусу. І сьогодні конфуціанське вчення розглядається як ефективний чинник удосконалення духовного життя китайського суспільства.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу