НОВІ КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Виткалов С.В. та Вільчинська І.Ю. (2025) НОВІ КУЛЬТУРНІ ПРАКТИКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2025 (№3). с. 10-16. ISSN 2226–3209, 2409–0506

Текст article/view/344104 Завантажити (31kB)

Анотація

Метою статті є аналіз нових культурних практик як механізму формування національної єдності в умовах війни, а також визначення їх соціокультурних функцій та впливу на колективну ідентичність українців. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує положення культурології, соціології культури, теорії комунікації та сучасних досліджень пам'яті. Таке методологічне поєднання дозволило комплексно зрозуміти культурні практики не лише як прояви творчої діяльності, а і як соціокомунікативні механізми, що забезпечують стабільність і єдність українського суспільства. Наукова новизна статті полягає в комплексному аналізі культурних практик під час війни як чинника національної єдності, що поєднує естетичний, комунікативний, соціальний та етичний виміри, а також у визначенні нових типів культурних практик, що виникли у воєнний час: волонтерська, меморіально-терапевтична, символічно-брендова, мемо-цифрова. Висновки. У воєнний час культурні практики набувають особливого значення, стають засобом символічного опору, самоідентифікації та утвердження культурної суб'єктивності. Саме через культуру формується нова якість національної єдності, заснована на спільних цінностях, пам'яті та символах. У воєнний час ці практики виконують інтеграційну, комунікативну, мобілізаційну, символічну та терапевтичну функції, сприяючи консолідації суспільства та осмисленню воєнного досвіду. Нові форми єдності поєднують мистецтво, громадянську активність і психологічну підтримку. Мистецький активізм, волонтерство, меморіальні проєкти, цифрова культура та символічні кампанії утверджують образ України. Зміцнення ролі мови, розвиток мем-культури, мистецьке волонтерство та вшанування героїв стали проявами культурної мобілізації. Такі практики зберігають культурну спадкоємність і створюють нову ідентичність – синтез традиційного та сучасного, місцевого й глобального. У контексті війни культура стає ресурсом соціальної стійкості: завдяки їй українці переживають травму, підтверджують солідарність і формують гуманістичну парадигму єдності, засновану на свободі, гідності та творчості.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу