ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ПРОСТОРУ КЛАСНОЇ КІМНАТИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ

Петренко І. (2025) ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕЧНОГО ПРОСТОРУ КЛАСНОЇ КІМНАТИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ УКРАЇНИ: РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ. W trosce o rozwój i bezpieczeństwo dziecka aspekty społeczno-prawne, 2025. с. 341-352.

Текст Inna Petrenko.pdf Завантажити (4MB)

Анотація

В статті здійснено ретроспективний аналіз особливостей формування безпечного простору класної кімнати початкової школи України відповідно до певних етапів розвитку українського суспільства: ІІ період (1899–1917); ІІІ період (1917–1991); і її період – 1991 – дотепер.
З’ясовано, що безпечний освітній простір – це стан освітнього середовища, в якому наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків, відсутні будь-які прояви насильства та є достатні ресурси для їх запобігання, а також дотримано прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки кожного учасника освітнього процесу.
Формування безпечного простору класної кімнати потрактовано як процес побудови, особливості облаштування простору класної кімнати на основі впровадження освітніх досягнень з урахуванням різноманітних чинників: суспільних, економічних, культурно-історичних, архітектурних, санітарно-гігієнічних, ергономічних, естетичних, педагогічних, психологічних, соціальних.
Схарактеризовано особливості формування безпечного простору класної кімнати в початкових школах різних періодів. З’ясовано, що в українській початковій школі відбувався поступовий відхід від фіксованого типу організації простору, від рядно-фронтального фіксованого розміщення парт до гнучкого типу, до від
критого, персоніфікованого безпечного освітнього простору класної кімнати, орієнтованого на особистісно орієнтовану освіту й збереження здоров’я учнів.
Обґрунтовано, що простір класної кімнати є комплексним освітнім ресурсом, органічним складником цілісного освітнього середовища, невіддільною частиною Нової української школи, а його формування має не лише відповідати всім викликам, вимогам і нормам, які постійно змінюються в контексті зміни соціуму, а й спиратися на ідеї вітчизняних педагогів і великий практичний досвід початкової школи України з кінця ХіХ ст. й до сьогодні. Доведено, що багато аспектів, відображених у Концепції нової української школи (НУШ) стосовно формування простору класної кімнати початкової школи, перегукуються з педагогічними і деями й багатим практичним досвідом минулого.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу