СЛОВОТВІРНА ТА ДЕРИВАЦІЙНА ПАРАДИГМИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА НОСТРИФІКАЦІЇ ОДИНИЦЬ МОВНОЇ СИСТЕМИ

Тарасюк Н.Ю. (2025) СЛОВОТВІРНА ТА ДЕРИВАЦІЙНА ПАРАДИГМИ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА НОСТРИФІКАЦІЇ ОДИНИЦЬ МОВНОЇ СИСТЕМИ. International Science Journal of Education & Linguistics, 2025 (№4): 4. с. 11-19. ISSN 2720-684X

Текст j.isjel.20250404.02.pdf Завантажити (412kB)

Анотація

Стаття стосується питання вияву методологічних основ нострифікації одиниць лексичного рівня мови, французької зокрема, в умовах розгляду словотвірної та дериваційної систем. Увагу зосереджено на вивченні особливостей функціонування одиниць морфемного рівня як складових словотвірного типу та дериваційної парадигми, що зумовлено синтагматичним та парадигматичним аспектами розгляду особливостей функціональної спроможності морфемних одиниць прикметникової категорії французької мови в умовах графічної форми лексико-семантичної одиниці, визначеної граматичною категорією французького прикметника. Увагу приділено кореляції семантичного та граматичного значень лексеми у питанні визначення механізму творення лексичних одиниць у системах словотвору та деривації конкретної мови, що визначає фактори творення не лише лексичних новоутворень, але й словосполучень як одиниць вищого рівня мови. Враховуються синтагматичний та парадигматичний аспекти вияву словотворчих процесів та особливостей творення дериваційної парадигми на лексичному рівні. Виокремлюються поняття словотвірного та морфематичного типів з урахуванням методологічної концепції дослідження морфемної активності у контексті словотворчих та дериваційних процесів, визначених розмежованим сприйняттям словотвору та деривації з перспективою вивчення функції морфем в умовах актуалізації їх словотвірним та морфематичним типами. Синтагматичний аспект вивчення словотворчих процесів визначається як такий, котрий сприяє вияву особливостей утворення словотвірних моделей, тоді як парадигматичний аспект дослідження дериваційних процесів впорядковує парадигматичні відношення морфемних компонентів парадигматичної дериваційної моделі лексичного рівня. Виокремлено ознаку активності різнорівневих мовних одиниць, котрі спираються на характеристики словотвірної активності морфем та характеристику кількісного компонента морфемної структури лексеми. Словотвірна активність морфеми виявляє закономірності утворення словотвірного типу, кількісний компонент морфемної структури визначає умови утворення дериваційної парадигми.
Формулюється методологічне обґрунтування визначення словотвору та деривації як окремих розділів лексикологічної науки та виокремлюються базові категорії їхньої актуалізації.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу