КУСТАРНЕ ВИРОБНИЦТВО ВОЛИНІ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ СТ.

Мартинчук С. (2018) КУСТАРНЕ ВИРОБНИЦТВО ВОЛИНІ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ СТ. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії, 2018 (Вип.30). с. 39-47. ISSN 2519-1942

Перегляд

Текст Мартинчук С..pdf Завантажити (4MB) | Перегляд

Анотація

Наприкінці XVIII – на початку ХІХ ст. промислове виробництво на Волині, засноване на ручній праці, репрезентували кустарні промисли, ремесло та мануфактури. Поряд з ремеслом у міському господарстві були поширені різноманітні промисли. Ними займалися чимало містян, а також багато сільських мешканців, позаяк це зайняття слугувало додатковим заробітком. Крім того, така діяльність ставала популярною у період, вільний від сільськогосподарських робіт. Зростання чисельності кустарних виробників змусила державні органи Російської імперії виокремити кустарне виробництво у самостійну галузь економіки і забезпечити законодавчо його функціонування. На Волині були поширені різноманітні промисли. Їхній характер визначався природними умовами й розвитком торгівлі. Значне місце серед промислів посідало млинарство, залізорудне виробництво, гутництво, гончарство, селітроваріння виробництво будівельних матеріалів, ткацтво, деревообробні промисли. Серед місцевого населення поширювалися промисли, пов’язані з обробкою деревини: теслярство, стельмахівство, бондарство, столярство. Широкого розповсюдження досягло в краї поташне виробництво, яким займалися як ремісники-кустарі, так і робітники на заводах. Привабливим і прибутковим виявився каменотесний промисел. Основну відмінність кустарного виробництва від ремісничого у ХІХ ст. вбачали в умовах збуту продукції.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу