ТЕОЕРТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ «ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ» У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ПСИХОЛОГІЇ

Кулакова Л.М. та Созонюк О. (2026) ТЕОЕРТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ «ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ» У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ БАКАЛАВРІВ ПСИХОЛОГІЇ. Наукові перспективи, 2026 (№ 3): 69. с. 1836-1848. ISSN 2708-7530

Текст Кулакова Л. , Созонюк О. Наукові перспективи. Серія «Психологія», 3(69).pdf Завантажити (256kB)

Анотація

На сучасному етапі комунікативна компетентність набула статусу однієї з ключових інтегративних характеристик професійної готовності практичного психолога, адже спілкування є основним інструментом психодіагностики, консультування, корекції, психотерапії та профілактики. Метою статті є розкриття ролі та потенціалу навчальної дисципліни «Психологія спілкування» у формуванні комунікативної компетентності майбутніх психологів (освітній рівень «бакалавр», спеціальність С4 (053) «Психологія») в умовах компетентнісної моделі вищої освіти та євроінтеграційних процесів. Для досягнення мети використано аналіз нормативних документів (Стандарти вищої освіти, Професійний стандарт «практичний психолог закладу освіти»), систематизацію наукових джерел, узагальнення досвіду викладання дисципліни в Рівненському державному гуманітарному університеті, порівняння класичних і сучасних підходів до психології спілкування.
У результаті дослідження встановлено, що дисципліна «Психологія спілкування» є фундаментальною складовою професійної підготовки психологів, оскільки забезпечує перехід від інтуїтивного до усвідомленого професійного спілкування. Визначено її місце в освітньо-професійній програмі, структуру (два змістові модулі), ключові аспекти комунікативної компетентності (знання закономірностей спілкування, техніки взаємодії, емпатійне розуміння, гнучкість, рефлексія). Описано три взаємопов’язані сторони спілкування, які контролює психолог: комунікативну (подолання бар’єрів), перцептивну (ідентифікація, рефлексія, емпатія) та інтерактивну (перевага діалогічного типу). Показано, що ефективність курсу залежить від поєднання теоретичних лекцій (інформаційні, проблемні, візуалізації, дискусії) з практичними тренінговими лабораторними заняттями (рольові ігри, моделювання ситуацій, аналіз кейсів, активне слухання) та самостійною роботою (ІНДЗ, реферати, рефлексія). Акцентовано сучасні виклики: інтеграція цифрової комунікації, нейрокогнітивні підходи, міжкультурна чутливість, посттравматичний контекст.
Практична цінність результатів полягає в можливості використання описаної моделі викладання для оновлення змісту підготовки психологів у закладах вищої освіти, підвищення якості формування терапевтичного альянсу, профілактики професійного вигорання та адаптації фахівців до динамічних умов сучасного суспільства.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу