КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЗЕМЛІ В МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ УКРАЇНЦІВ

Бісовецька Л.А. (2020) КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ЗЕМЛІ В МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ УКРАЇНЦІВ. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка, 2020 (№ 13). с. 5-10.

Перегляд

Текст Бісовецька Л.А. Науковий вісник ДДПУ. 2020.pdf Завантажити (343kB) | Перегляд

Анотація

Статтю присвячено дослідженню концепту як одного з ключових лінгвістичних понять. Запропоновано огляд різних підходів до визначення поняття «концепт», розглянуто роль концепту у формуванні національної концептосфери. З’ясовано, що концепт має складну структуру. До неї входять опис об’єктивно реальних сторін, характеристик, рис предмета чи явища, а також його опосередковане сприйняття індивідуумом або суспільством.
Досліджено поняття «земля» в українській мовній картині світу. Установлено, що семантична структура слова протягом історичного розвитку мови зазнає певних змін: одні значення з’являються, інші – зникають. У сучасній українській мові лексема земля полісемантична, у словнику української мови зафіксовано шість значень цього слова.
Відтінки значення лексеми земля виявляються насамперед в епітетних словосполученнях: біла, випалена, вогка, засніжена, зачерствіла, золота, лискуча, мастка, мерзла, мокра, м’яка, оголена, пахуча, пухка, розбухла, розтала, свіжа, сипка, сира, сіра, спрагла, суха, тверда, тепла, холодна, чорна тощо. Визначено, що епітетів із позитивним емоційно-оцінним змістом більше, ніж із негативним.
З’ясовано, що символічне значення слова земля включає компоненти «життя», «плодючість», «хліб», «доля», «сила», «народ», «рід», «мати», «загибель». Простежено вживання лексеми в прямому та переносному значенні, з позитивним та негативним забарвленням.
Зауважено, що лексема земля широко вживається у складі фразеологічних зворотів: зостатися між небом і землею; віддавати тіло землі; відриватися від землі; земля горить під ногами; земля пухом кому; клином земля зійшлася; не чути землі під собою; пуп землі; сіль землі; топтати землю; ударяти лихом об землю; як провалитися крізь землю; як вирости з-під землі; за тридев’ять земель; земля обітована. Визначено основні причини появи лексичних та фразеологічних одиниць, які окреслили та систематизували їх конкретні функції. Концепт пов’язаний зі світоглядом автора і яскраво представлений у багатьох творах різних жанрів та стилів української літератури.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу