Шостак О.О. (2020) ФЕНОМЕН ВНУТРІШНЬОЇ МІГРАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА НА ЕМІГРАЦІЙНУ ТЕМАТИКУ. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, 2020 (№ 3): Т. 31 Ч. 2. с. 164-168.
|
Текст
Шостак О. Феномен внутрішньої міграції в контексті творчості Івана Франка на еміграційну тематику.pdf Завантажити (349kB) | Перегляд |
Анотація
У статті автор аналізує твори І. Франка, які присвячено проблемі внутрішньої міграції, що розглядається в просторі соціально-економічних реалій Східної Галичини другої половини ХІХ ст.: «тісні роки» (1840–1860 рр.), переднівок та інші. Згадані твори на рівні мотивного репертуару й художнього коду (передусім стійкої топіки) утворюють специфічний комплекс периферійних субтекстів Франкового «еміграційного» тексту – авторської надтекстової структури з ознаками локальної (реалізованої топосами батьківщини, чужини, дороги), що об’єднує подібні за різними особливостями форми твори на тему виїзду за кордон. Прикметно, що внутрішня міграція з галицького краю, як і зовнішня, була зумовлена низкою економічних факторів: бідність, безземелля, безробіття. Соціальна проблема, як правило, знаходила відображення у фольклорі (приповідки, пісні) та художнє осмислення в літературі. Творчості І. Франка притаманні мотиви внутрішньої міграції, що мала характер заробітчанства і зазвичай була тимчасовим, а не постійним переселенням за межі малої батьківщини – рідного села. У «тісні роки» поширилася трудова міграція «на Поділля». Цей процес зафіксовано в галицько-руських народних приповідках, записаних І. Франком, а також в його художніх текстах (поема «По-людськи» (1889), оповідання «Гершко Гольдмахер» (1890), оповідання «Гриць і панич» (1898)). «Тісні роки» відзначились і масовими неврожаями картоплі. Ці події змальовані в пісенному фольклорі, який аналізує І. Франко в студії «Знадоби до вивчення мови і етнографії українського народу» (1882), а згодом белетризує в художніх творах (поезія «Голод» (1880) із циклу «Галицькі образки», оповідання «Різуни» (1903)). Переднівчаний голод теж спонукав галичан іти на заробітки. Зазначені мотиви простежуються у Франковій поезії «[Оповідання цюпасника]» (1880). Деталізований опис побуту села в період переднівку подано в повісті «Борислав сміється» (1881). Трудова міграція до Борислава – ще один важливий аспект внутрішніх міграційних процесів у Східній Галичині, що здобув ґрунтовне осмислення у Франковій творчості.
Тип елементу: | Стаття |
---|---|
Додаткова інформація (бібліографічний опис): | Шостак О. О. Феномен внутрішньої міграції в контексті творчості Івана Франка на еміграційну тематику / О. О. Шостак // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – Київ, 2020. – Т. 31 (70). № 3. - ч. 2. – С. 164–168. |
Ключові слова: | «еміграційний» текст І. Франка, периферійний субтекст, топос дороги, просторова утопія, мотиви внутрішньої міграції, фольклор, «тісні роки», переднівок, заробітчанство |
Тематика (за УДК): | 8 Мова. Мовознавство. Художня література. Літературознавство > 82 Художня література. Літературознавство |
Підрозділи: | Факультет української філології > Кафедра української літератури |
Користувач, що депонує: | Редактор |
Дата внесення: | 17 Лют 2021 21:53 |
Останні зміни: | 17 Лют 2021 21:53 |
URI: | http://repository.rshu.edu.ua/id/eprint/4107 |
Необхідні дії (обов’язкова авторизація)
Перегляд елементу |