ОБРАЗ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ

Орел І.І. (2022) ОБРАЗ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ. Актуальні питання іноземної філології, 2022: Вип. 16. с. 157-164.

Перегляд

Текст Орел І._ОБРАЗ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ.pdf Завантажити (338kB) | Перегляд

Анотація

Стаття присвячена аналізу процесу фразеологічного семіозису на основі образу та виявлення генетичних типів образів, які виступають підґрунтям формування внутрішньої форми фразеологічного значення. Образ розглядається як мисленнєва одиниця, що виникла у результаті пізнання реального світу. Предмети, явища об’єктивної реальності сприймаються з позиції антропоцентризму, що забезпечує національно-специфічне їх сприйняття, бачення і оцінку. Виявляються ознаки, характеристики, властивості пізнаваного предмету чи явища, у результаті поєднання яких укладається новий образ у свідомості людини. Компонентами нового образу є вже відомі образи і уявлення про предмет чи явище – когнітивні знання, якими оперує пам’ять у процесі пізнання, результатом якого є узагальнений і абстрагований від реального спрощений образ. Мисленнєвий образ не відображає реальний об’єкт, а лише його основні ознаки. З метою забезпечення комунікативної функції мови мисленнєвий образ зазнає вербалізації. Для вибору відповідної мовної форми виокремлюється одна із ознак образу, яка виконує роль мотиватора номінації. Для лінгвалізації мотиватора використовується мовний знак, який має у своєму семемному наборі відповідний компонент. Решта не задіяних ознак образу зберігається імпліцитно, створюючи певні стилістичні і прагматичні потенції.
The article is devoted to the analysis of the process of phraseological semiosis on the basis of image and identification of genetic types of images that serve as the basis for the formation of the internal form of phraseological meaning. The image is considered as a unit of thought that arose as a result of knowledge of the real world. Objects, phenomena of objective reality are perceived from the standpoint of anthropocentrism, which provides their national-specific perception, vision and evaluation. Signs, characteristics, properties of a recognizable object or phenomenon are revealed, as a result of which a new image is concluded in the human consciousness. The components of a new image are already known images and ideas about an object or phenomenon – cognitive knowledge, which operates memory in the process of cognition, the result of which is a generalized and abstract from the real simplified image. The mental image does not reflect the real object, but only its main features. In order to ensure the communicative function of language, the mental image is verbalized. To choose the appropriate language form, one of the features of the image is singled out, which acts as a motivator of the nomination. To linguize the motivator, a language sign is used, which has a corresponding component in its seed set. The rest of the unused features of the image are implicitly preserved, creating certain stylistic and pragmatic potentials.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу