ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА НОВІТНІХ МЕТОДИК ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Ковалюк В.В. та Буян С. (2025) ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА НОВІТНІХ МЕТОДИК ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ. Філологічна освіта: теорія, методика, практика, 2025. с. 31-35.

Текст Ковалюк В., Буян С..pdf Завантажити (2MB)

Анотація

У статті проведено порівняльний аналіз використання традиційних та новітніх методик вивчення іноземних мов. Розглянуто традиційні методики вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти, серед яких: класична; пряма (DirectMethod); граматико- та текстуально-лексико-перекладна; аудіовізуальна (структурно-глобальний метод) і аудіолінгвальна (Audio-Lingual Method); комунікативна Communicative Approach); лінгвосоціокультурна, а також інноваційні методи навчання, що включають: комп’ютерна підтримка навчання мов під назвою Computer-Assisted Language, метод сценарію та симуляцій, рольові та ділові ігри, метод «case study», метод навчальних станцій, метод проєктів, мозковий штурм («мозкова атака»). Порівняльна характеристика традиційних та новітніх методик вивчення іноземних мов показала: традиційні методики забезпечують реалізацію розвиткової функції навчального процесу на низькому рівні; авторитарне управління науково-педагогічним працівником освітньо-виховного процесу; відірваність навчального змісту від реальної дійсності, а основна увага приділяється репродуктивним видам діяльності на заняттях, які студенти можуть легко виконувати. Не враховуються індивідуальні особливості тих, хто навчається у групі. Такі методи розраховані, переважно, на середньостатистичного студента. Не достатньо використовуються автентичні та реальні завдання, які забезпечують зміст навчання іноземних мов на міжпредметному та інтегративному рівнях. Основний акцент робиться більше на вивченні системи іноземної мови лише для її засвоєння. Прояв пасивності у студентів, відсутність зацікавленості до навчальної дисципліни, низький рівень особистісної мотивації до навчально-пізнавальної діяльності.
The article provides a comparative analysis of the use of traditional and modern methods of learning foreign languages. Traditional methods of learning a foreign language in institutions of higher education are considered, including: classical; direct (Direct Method); grammatical and textual-lexical-translational; audiovisual (Structural￾Global Method) and audio-lingual (Audio-Lingual Method); communicative approach; linguistic and sociocultural. As well as innovative teaching methods, including: computer support for language learning called Computer-Assisted Language, scenario and simulation method, role-playing and business games, case study method, training station method, project method, brainstorming attack. Comparative characteristics of traditional and modern methods of learning foreign languages, it is determined that traditional methods ensure the implementation of the developmental function of the educational process at a low level; authoritarian management of the educational process by a scientific and pedagogical worker; detachment of educational content from real reality, and the main attention is paid to reproductive activities in classes that students can easily perform. The individual characteristics of those who study in a group are not taken into account. Such methods are mainly designed for an average student. Authentic and real tasks that provide the content of foreign language learning at the cross-subject and integrative levels are not used enough. The main emphasis is more on learning the system of a foreign language only for its acquisition. Manifestation of passivity among students, lack of interest in the academic discipline, low level of personal motivation for educational and cognitive activities.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу