ЗА «УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ»: ВОЛИНСЬКІ ПОСЛИ ТА СЕНАТОРИ НА ЗАХИСТІ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В 1930-х РОКАХ

Давидюк Р.П. (2025) ЗА «УКРАЇНСЬКУ ШКОЛУ»: ВОЛИНСЬКІ ПОСЛИ ТА СЕНАТОРИ НА ЗАХИСТІ УКРАЇНСЬКОГО ШКІЛЬНИЦТВА В 1930-х РОКАХ. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 2025: Вип. 41. с. 122-136.

Текст publications/materials/ukraina/85-ukrayina-kulturna-spadshchyna-natsionalna-svidomist-derzhavnist-vyp/index.html_id=1256 Завантажити (22kB)

Анотація

озглянуто освітню діяльність волинських парламентарів, спрямовану на захист україномовного шкільництва в 1930-х роках. Доведено, що в питаннях освіти вона була обумовлена важким становищем україномовного шкільництва з огляду на мову навчання, високий рівень неписьменності, недостатню кількість українських шкіл.
Вперше до наукового обігу запроваджено архівні документи, міжвоєнну періодику, що дало змогу проаналізувати основні вимоги щодо розвитку освіти помірковано налаштованих до влади українських послів і сенаторів від Волинського воєводства, простежити реакцію на це польської адміністрації.
З’ясовано, що на волинських парламентарів ІІІ–V каденцій, що обиралися у 1930-х роках, значною мірою впливала політична ситуація у воєводстві, зокрема «волинська програма» Г. Юзевскі. Проаналізовано політичні погляди волинських послів і сенаторів, обґрунтовано їхні практичні дії, зокрема меморандуми, запити, звернення щодо освітніх проблем. Доведено, що парламентарі від Волині систематично наголошували на необхідності скасування закону від 31 липня 1924 р., відомого як «закон Грабського», збільшенні кількості початкових шкіл на Волині, праві українських дітей навчатися рідною мовою, покращенні матеріального стану українських приватних гімназій та їх удержавлення, забезпеченні прав українських учителів. Констатовано, що, незважаючи на системну актуалізацію освітніх проблем парламентарями Волині, наступ на українське шкільництво у Другій Речі Посполитій був державницьким, покликаним інтегрувати Волинь до складу Польської держави, і тривав упродовж усього міжвоєнного періоду. Зазначено, що, незважаючи на тиск влади на українське шкільництво, помірковано налаштовані парламентарі не ставили під сумнів ідею польсько-українського співжиття.
Виснувано, що всі спроби легітимно захищати освітні права українців в умовах польської дискримінаційної політики залишилися нереалізованими, хоча робота вчителів у приватних українських гімназіях і громадсько-політична ситуація в регіоні призвели до появи молодого покоління українців, які були налаштовані радикально вирішувати національне питання в Польщі.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу