THE PROBLEM OF UNDERSTANDING IN PSYCHOLOGY: PHILOSOPHICAL AND METHODOLOGICAL BACKGROUND

Mykhalchuk N.O. та Yatsuryk A.O. (2017) THE PROBLEM OF UNDERSTANDING IN PSYCHOLOGY: PHILOSOPHICAL AND METHODOLOGICAL BACKGROUND. Психологія: реальність і перспективи, 2017 (Вип. 8). с. 184-188. ISSN 2518-7503

Перегляд

Текст N.O. MYKHALCHUK, A.O. YATSURYK.pdf Завантажити (4MB) | Перегляд

Анотація

Specific of ground of understanding in this article was described according to the philosophical study goes out the context of basic philosophical problem of correlation of real and ideal. It was shown that attitude toward understanding as to the result of cognition multiply changed in the process of the development of philosophical ideas. Not always and not all philosophical schools identically behaved to understanding as to the result of cognition of the surrounding world. It is important that only in methodology and philosophy in the end of 18-th – to the beginning of 19- th century in the process of comprehension of role of empiric researches gradually the heuristic role of the process of understanding began to be realized. The first (and, accordingly, most subzero) level of understanding is peculiar for scientific and logical judgements, laws, categories. Such judgements are free of influence of time, place, authorship (for example, it is knowledge in a pure form), estimation that comes true in obedience to the criteria of truth-fallaciousness. The second level of understanding is related to the actions. The third level of understanding is correlated with the displays of “living experience”, that is given as a display of internal spiritual life of a man.

Специфіка обґрунтування розуміння як предмета філософського вивчення виходить із контексту основної філософської проблеми співвідношення реального та ідеального. В статті показано, що ставлення до розуміння як до результату пізнання змінювалося багато разів в процесі розвитку філософської думки. Не завжди та не всі філософські школи однаково ставилися до розуміння як до результату пізнання оточуючого світу. Важливим є те, що лише в методології і філософії кінця 18 – початку 19 століття в процесі осмислення ролі емпіричних досліджень поступово почала усвідомлюватися евристична роль процесу розуміння. Перший (і, відповідно, найнижчий) рівень розуміння є властивим для наукових і логічних суджень, законів, категорій. Такі судження вільні від впливу часу, місця, авторства (тобто, це знання у „чистому” вигляді), оцінка ж їх здійснюється згідно критеріїв істинності-хибності. В. Дільтей вважає цей вид розуміння не досить досконалим, тому що в ньому не виявляється зв’язок між специфічною формою прояву теоретичного опису і самим життям. Другий рівень розуміння пов’язаний з діями. Дії завжди контекстуально поєднані з цілепокладанням. Але, з іншого боку, дії, як прояви людського життя носять неінтенційний, ненавмисний характер. Тому розуміння дій реалізується через відтворення тих цілей, що зумовлюють саму дію. Особливістю даного типу розуміння є те, що воно спрямоване на дії, а не на суб’єкта, який здійснює ці дії. На відміну від теоретичних суджень, критерієм розуміння дії є успіх чи невдача щодо досягнення цілей. Третій рівень розуміння співвідноситься з проявами „живого досвіду”, які подаються як вияв внутрішнього духовного життя людини. Ці прояви „живого досвіду” охоплюють надзвичайно широкий спектр – від осмислених продуктів людської творчості (таких, як література, мистецтво) і до мимовільних та неусвідомлюваних актів поведінки. Такі прояви виявляють самі основи людського духу та інколи повідомляють про особу більше, ніж вона про себе знає. Критерієм оцінки такого розуміння вважається аутентичність розуміння смислу, здатного розповісти про людину більше, ніж будь-яка форма теоретичного опису. Саме розуміння такого смислу, за В.Дільтеєм, є центральним завданням герменевтики.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу