ТЕМА ЕМІГРАЦІЇ У ТВОРЧОСТІ СТЕФАНА КОВАЛІВА

Шостак О.О. (2021) ТЕМА ЕМІГРАЦІЇ У ТВОРЧОСТІ СТЕФАНА КОВАЛІВА. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету, 2021 (№ 47): Т. 3. с. 66-72. ISSN 2409-1154

Перегляд

Текст Шостак О. Тема еміграції у творчості Стефана Коваліва.pdf Завантажити (2MB) | Перегляд

Анотація

Стаття присвячена аналізу творчості на еміграційну тематику західноукраїнського письменника С. Коваліва (1848–1920). У художній спадщині автора відсутні тексти безпосередньо про еміграцію. Однак зазначена тема репрезентована на рівні додаткових сюжетних колізій і має широкий мотивний спектр. Письменник порушує проблему виїзду галичан за кордон, зокрема до Америки («Хто винен?», «Американська крисаня»). С. Ковалів передусім зосереджується на художньому осмисленні внутрішньої заробітчанської міграції, пов’язаної з розвитком нафтопромислу на території Східної Галичини («Добрий заробок», «Андрій Кременяк», «Пригісник з Борислава», «Суєта про насущний», «Дрогобицький Найда», «Ройтів шиб» та ін.). Авторські тексти про Борислав поряд із бориславським циклом І. Франка подають масштабну картину індустріалізації галицької Каліфорнії. У контексті внутрішньої міграції С. Ковалів також торкається питання рекрутчини в Австро-Угорській імперії («Дезертир»). Твори С. Коваліва, що оприявнюють різні аспекти міграційного процесу, можна розглядати як своєрідний «еміграційний» текст, подібний до Франкового. У них представлені ключові повторювані топоси: емігрант, агент, дорога, батьківщина, чужина. Вдало сконструйовано образ ворожої чужини-пекла, що насамперед співвідноситься з Бориславом. Топос міста-пекла увиразнений танатологічними мотивами й образами. В індустріальних пейзажних картинах письменник використовує особливу кольористику й акустику, а також відповідні запахові образи. Невід’ємна художня деталь галицької Каліфорнії – болото, що символізує руїну традиційного селянського побуту, втрату моральних орієнтирів і належить до стійких еміграційних топосів. У творах актуалізовано й мотив рееміграції як шлях порятунку з чужини та повернення до справжньої власної сутності. У бориславських оповіданнях С. Ковалів звертається до натуралістичної поетики, апробує різні форми відображення психології персонажів. Твори письменника на еміграційну тему ілюструють трагічну модель еміграції в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу