РИТОРИКА В СИСТЕМІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ′ЯЗКІВ ЛІНГВОДИДАКТИКИ

Шостак О.О. (2021) РИТОРИКА В СИСТЕМІ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ′ЯЗКІВ ЛІНГВОДИДАКТИКИ. Актуальні питання гуманітарних наук, 2021 (Вип.41): Т. 3. с. 293-297. ISSN 2308-4855, 2308-4863

Перегляд

Текст Шостак О. Риторика в системі міждисциплінарних зв'язків лінгводидактики.pdf Завантажити (435kB) | Перегляд

Анотація

У статті проаналізовано особливості міждисциплінарних зв′язків лінгводидактики, а саме – окреслено місце в цій системі риторики як гуманітарної науки про ефективну комунікацію. Закцентовано увагу на взаємозв′язках риторики і спеціальної методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку і навчання мови молодших школярів. Репрезентовано стислий огляд античної теорії риторики і неориторичних течій. Риторика як наука виникла в епоху античності. Упродовж історичного розвитку змінювались підходи до її трактування: від мистецтва переконання до мистецтва прикрашання мови. Друга половина ХХ ст. ознаменувала появу неориторики – сучасної філософської та філологічної теорії, що поєднала різноманітні напрями. Зокрема, сучасну неориторику започаткувала теорія аргументації бельгійського філософа Х.Перельмана, базована на вченні Арістотеля. У статті наголошено на доцільності використання провідних ідей класичної риторичної теорії у спеціальній методиці навчання мови. Для розуміння процесу комунікації найбільш вагомі арістотелівські ідеї про мовця і слухача як центральних його учасників, намір мовця (інтенцію) і реакцію слухача (пафос). Необхідне також і ознайомлення зі специфікою античної п′ятирівневої схеми побудови промови. У розрізі спеціальної методики розвитку мовлення дошкільників і навчання мови молодших школярів використання положень класичної теорії риторики продуктивне для корекції зв′язного монологічного мовлення дітей, що вважають вищим рівнем мовленнєвого розвитку. Оволодіння навичками створення висловлювання у формі монологу передбачає самостійний задум і чітко продуману його реалізацію, теоретичне обґрунтування чому знаходимо ще в працях Арістотеля, присвячених риториці. Дітям із мовленнєвими порушеннями досить складно опанувати зв′язним мовленням, що вимагає від спеціального педагога застосування комплексу корекційних заходів.
Загалом, урахування міждисциплінарних зв′язків під час навчання слугує свідомому засвоєнню знань і забезпечує високий рівень підготовки майбутніх фахівців.

The study analyses specific features of cross-subject links of language education dealing with the significance of rhetoric as a science of the humanities concerning with the effective communication. The author emphasizes on the interrelations of rhetoric and specific methodology of speech development for preschool children and primary language teaching of elementary schoolchildren. The paper represents short review of the ancient theory of rhetoric and neorhetoric trends. The author states that rhetoric appeared as a science in the ancient world. During history evolution the approaches to interpret rhetoric have been changed from the art of persuasion to the art of rhetoric. The second half of the 20th century is characterized with the appearance of neo-rhetoric. That is modern philosophical and philological theory that combines various directions. In particular, modern neo-rhetoric bases on argumentation theory of Belgian philosopher Ch. Perelman that was founded on Aristotle’s studying. The author stresses on the reasonability to use leading ideas of classical rhetoric theory in specific methodology of language teaching. The author outlines the most significant Aristotle’s ideas about the speaker and listener as its central participants to comprehend the process of communication. These ones are presented with the speaker’s intention and listener’s reaction (pathos). The author highlights the awareness of the specific features significance of the ancient five-leveled scheme of speech development. In the aspect of specific methodology of speech development for preschool children and language teaching for elementary schoolchildren the use of statements of classical theory of rhetoric is effective to correct coherent monologue speech of children that is considered as a high level of speech development. Obtaining skills of utterance creation in a monologue provides independent plan and its clear well-judged realization. The author finds its theoretical interpretation in Aristotle’s works devoted to rhetoric. The author establishes that it is quite difficult for children with speech disorders to obtain the skills of coherent speech that requires from special teacher to use complex of correctional means.
In general considering cross-subject links during the studying serves as a conscious knowledge obtaining and provides high level of the future specialists training.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу