МОВНА НОРМА ТА МОВЛЕННЄВА ПОМИЛКА ЯК БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Костолович Т.В. та Шевчук Т.Б. (2020) МОВНА НОРМА ТА МОВЛЕННЄВА ПОМИЛКА ЯК БАЗОВІ ПОНЯТТЯ ПРОБЛЕМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2020 (№73): Т.2. с. 64-68. ISSN 1992-5786

Перегляд

Текст Костолович Т. В., Шевчук Т. Б. Мовна норма й мовленнєва помилка як базові поняття проблеми удосконалення мовленнєвої культури майбутніх.pdf Завантажити (584kB) | Перегляд

Анотація

Статтю присвячено проблемі удосконалення мовленнєвої культури майбутніх учителів початкової школи. Наголошено, що ця проблема є актуальною, оскільки опанування основ будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними засобами розв’язання професійних завдань, що передбачає належний рівень мовленнєвої культури фахівців, зокрема майбутніх учителів початкових класів.Відзначено, що мовна норма та мовленнєва помилка – базові поняття досліджуваної проблеми. На основі аналізу наукових джерел здійснено спробу осмислити зміст понять «мовна норма», «помилка», «недолік». Акцентовано увагу на структурно-мовних типах норм: орфоепічних, акцентуаційних, лексичних, словотвірних, морфологічних, синтаксичних, стилістичних, орфографічних, пунктуаційних; серед яких найбільш стійкою є літературна норма на синтаксичному рівні. Визначено необхідність підвищення рівня володіння майбутніми вчителями навичками нормативної літературної вимови звуків, звукосполучень, дотримання нормативного вживання слів і їхніх форм, конструювання речень, правильного інтонування усного мовлення, читання вголос тощо. Доведено, що дотримання норм літературної мови визначає таку ознаку високої мовленнєвої культури, як його правильність. З’ясовано, що низький рівень культури мовлення у сучасному суспільстві зумовлюється кількома чинниками (неповним засвоєнням школярами норм літературної мови, відсутністю навичок користування довідковою літературою, віком технократії та комп’ютерів, відсутністю зразка гарного мовлення). Підкреслено, що поняття культури мовлення студентів обов’язково передбачає опору на норму. Неможливо говорити точно, вживати слова у властивому їм значенні, висловлюватися просто, доступно, логічно, вміло використовувати виражальні та зображальні засоби, добирати мовні засоби залежно від мети та сфери спілкування без чіткого дотримання норм літературної мови, тому першочергове завдання викладача – формування навичок правильного мовлення студентів, вмінь відчувати порушення норм вживання окремих слів, їхніх форм, словосполучень і цілих речень. Надалі варто звернути увагу на використання сучасних методів у процесі формування мовленнєвої культури майбутніх учителів початкової школи. Автори сподіваються, що матеріал статті зацікавить усіх, хто викладає студентам методику навчання освітньої галузі «Мова і література», та допоможе у повсякденній педагогічній діяльності.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу