КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН: МОВА ЯК ЧИННИК ІДЕНТИЧНОСТІ

Совтис Н.М. та Адах Н.А. та Волос Н.П. (2025) КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН: МОВА ЯК ЧИННИК ІДЕНТИЧНОСТІ. Наукові записки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 2025 (№2): 6. с. 45-52. ISSN 3041-1300

Текст Н. М. Совтис, Н. А. Адах, Н. П. Волос.pdf Завантажити (415kB)

Анотація

У статті розглянуто культурологічний підхід до викладання філологічних дисциплін у контексті формування мовної ідентичності здобувачів вищої освіти, які вивчають українську та польську мови, а також його дидактичні можливості. Дослідження охопило теоретичний аналіз культурологічного компонента, вивчення мовних практик студентської спільноти та розробку педагогічних рішень для включення культурного аспекту в навчальний процес, результатом якого буде формування вміння розпізнати культурні коди, здатність критично мислити, розуміння мовної різноманітності як ресурсу, а не бар’єрності, до мовної та культурної взаємодії, толерантності до Іншого. Зосереджено увагу на використанні в педагогічній практиці, зорієнтованій на культурологічну парадигму, міждисциплінар них підходів, зокрема аналізу медіатекстів, зіставлення мовних норм у різних соціокультурних контекстах, обговорення питань мовної етики, а також застосування ігрових технологій для опанування мовних норм. Проаналізовано мову як чинник культурної пам’яті, ідентичності та соціального вибору з акцентом на міжмовну інтерференцію, що виникає в академічному письмі. Запропоновано педагогічні стратегії, з-поміж яких контрастивний аналіз, проєктна діяльність, культурні кейси, рефлексивні есе, що сприяють розвитку міжкультурної компетентності, стилістичної чутливості в адаптації до багатомовного середовища та критичного мовного мислення. Аналіз студентських текстів засвідчив, що стилістичні, жанрові та риторичні особливості академічного письма сформовано під впливом культурних моделей, притаманних кожній мовній традиції. Визначено важливу роль викладача-філолога як наставника у формуванні мовної етики, критичного мислення та міжкультурної компетентності. Результати дослідження можуть бути використані для посилення гуманітарного складника освіти та виховання свідомого ставлення до мови як важливого елемента національної ідентичності. У статті поєднано лінгвістичний, культурологічний і дидактичний підходи, що дозволяє переосмислити роль викладача-філолога як медіатора між культурами.

Необхідні дії (обов’язкова авторизація)

Перегляд елементу